Node.js
 | |
| Тип | Середовище виконання JavaScript |
|---|---|
| Автор | Раян Дал |
| Розробники | Node.js Developers, Joyent, contributors |
| Перший випуск | 27 травня 2009[1] |
| Стабільний випуск | 14.8.0 (11 серпня 2020[2]) |
| Операційна система | Mac OS X, Linux, Solaris, FreeBSD, OpenBSD, Windows, webOS, NonStop OS |
| Мова програмування | C, C++, JavaScript |
| Доступні мови | JavaScript |
| Стан розробки | активний |
| Ліцензія | MIT License |
| Онлайн-документація | nodejs.org/en/docs |
| Репозиторій | github.com/nodejs/node |
| Вебсайт | nodejs.org |
 Node.js у Вікісховищі | |
Node.js — платформа з відкритим кодом для виконання високопродуктивних мережевих застосунків, написаних мовою JavaScript. Засновником платформи є Раян Дал (Ryan Dahl). Якщо раніше JavaScript застосовувався для обробки даних в браузері користувача, то node.js надав можливість виконувати JavaScript-скрипти на сервері та відправляти користувачеві результат їхнього виконання. Платформа Node.js перетворила JavaScript на мову загального використання з великою спільнотою розробників.
Node.js має наступні властивості:
- асинхронна однониткова модель виконання запитів;
- неблокуючий ввід/вивід;
- система модулів CommonJS;
- рушій JavaScript Google V8;
Для керування модулями використовується пакетний менеджер npm (node package manager).
Історія[ред. | ред. код]
Node.js був спочатку написаний Раяном Далом у 2009 році[4] приблизно через тринадцять років після появи першого серверного середовища JavaScript, LiveWire Pro Web від Netscape.[5] Первісний випуск підтримував лише Linux та Mac OS X. Його розробку та обслуговування очолював Дал, а згодом і компанія Joyent.[6]
Дал розкритикував обмежені можливості найпопулярнішого вебсервера 2009 року, Apache HTTP Server, обробляти безліч одночасних з'єднань (до 10 000 і більше) та найпоширеніший спосіб створення коду (послідовне програмування), коли код або блокував весь процес або залучає кілька стеків виконання у разі одночасного з'єднання.[7]
Дал продемонстрував проєкт на першій європейській JSConf 8 листопада 2009 року[8][9][10] Node.js поєднував у собі JavaScript-рушій Google V8, цикл обробки подій на основі C-бібліотек, і низькорівневий API вводу-виводу.[11]
У січні 2010 року для середовища Node.js був введений менеджер пакетів під назвою npm.[12] Менеджер пакетів полегшує програмістам публікацію та обмін сирцевим кодом бібліотек Node.js і призначений для спрощення встановлення, оновлення та видалення бібліотек.[11]
У червні 2011 року Microsoft та Joyent реалізували Windows-версію Node.js.[13] Перше складання Node.js, що підтримує Windows, випущене в липні 2011 року.
У січні 2012 року Дал відійшов у сторону, заохочуючи колегу і творця npm Ісаака Шлютера (Isaac Schlueter) до управління проєктом.[14] У січні 2014 року Шлютер оголосив, що проєкт буде очолювати Тімоті Фонтен (Timothy J. Fontaine).[15]
У грудні 2014 року Федір Індутний, незадоволений надто консервативним циклом оновлень, випустив io.js, форк Node.js. Через внутрішній конфлікт щодо управління Joyent, Io.js був створений як відкрита альтернатива управління з окремим технічним комітетом.[16][17] На відміну від Node.js,[18] автори планували постійно оновлювати io.js з найсвіжішими випусками JavaScript-рушія V8.[19]
У лютому 2015 року було оголошено про намір створити нейтральний фонд Node.js. До червня 2015 року спільноти Node.js та io.js проголосували за спільну роботу в рамках Node.js Foundation.[20]
У вересні 2015 року Node.js v0.12 та io.js v3.3 були об'єднані разом у Node v4.0.[21] Це об'єднання принесло можливості V8 ES6 в Node.js і довготривалий цикл випуску підтримки.[22] Станом на 2016 рік вебсайт io.js рекомендував розробникам перейти на Node.js і не планувати подальших випусків io.js через злиття.[23], нині той домен переадресовує запити на офіційний сайт nodejs.org [Архівовано 15 березня 2017 у Wayback Machine.].
Огляд[ред. | ред. код]
Платформа Node.js призначена для виконання високопродуктивних мережевих застосунків, написаних мовою програмування JavaScript. Платформа окрім роботи із серверними скриптами для веб-запитів, також використовується для створення клієнтських та серверних програм.
В платформі використовується розроблений компанією Google рушій V8.
Для забезпечення обробки великої кількості паралельних запитів у Node.js використовується асинхронна модель запуску коду, заснована на обробці подій в неблокуючому режимі та визначенні обробників зворотніх викликів (callback). Як способи мультиплексування з'єднань підтримується epoll, kqueue, /dev/poll і select. Для мультиплексування з'єднань використовується бібліотека libuv, для створення пулу нитей (thread pool) задіяна бібліотека libeio, для виконання DNS-запитів у неблокуючому режимі інтегрований c-ares. Всі системні виклики, що спричиняють блокування, виконуються всередині пулу потоків і потім, як і обробники сигналів, передають результат своєї роботи назад через неіменовані канали (pipe).
За своєю суттю Node.js схожий на фреймворки Perl AnyEvent, Ruby Event Machine і Python Twisted, але цикл обробки подій (event loop) у Node.js прихований від розробника і нагадує обробку подій у веб застосунку, що працює в браузері. При написанні програм для Node.js необхідно враховувати специфіку подієво-орієнтованого програмування, наприклад, замість виконання
var result = db.query ("select .. ");
з очікуванням завершення роботи і наступною обробкою результатів, в Node.js використовує принцип асинхронного виконання, тобто код трансформується в
db.query ("select .. ", function (result) { /* обробка результату */ });
При цьому управління миттєво перейде до коду який слідує після виклику функції db.query, а результат запиту буде оброблений як тільки будуть оброблені дані. Жодна функція в Node.js не повинна безпосередньо виконувати (блокуючі) операції вводу/виводу — для отримання даних з диска, від іншого процесу або з мережі потрібна установка callback-обробника.
Для розширення функціональності застосунків на базі Node.js підготовлена велика колекція модулів, в якій можна знайти реалізацію HTTP, SMTP, XMPP, DNS, FTP, IMAP, POP3 серверів і клієнтів, модулі для інтеграції з різними вебфреймворками, обробники WebSocket і AJAX, конектори до СКБД (MySQL, PostgreSQL, SQLite, MongoDB), шаблонізатори, CSS-рушії, реалізації криптоалгоритмів і систем авторизації (наприклад, OAuth), XML-парсери.
Приклад використання[ред. | ред. код]
Приклад програми, що запускає вебсервер, виводить в консоль повідомлення, та на кожен HTTP запит відповідає повідомленням «Hello World»
var http = require('http'); // Завантажуємо модуль http
// Створюємо web-сервер і вказуємо функцію обробки запиту
var server = http.createServer(function (req, res) {
console.log('Початок обробки запиту');
// Передаємо код відповіді і заголовки
res.writeHead(200, {
'Content-Type': 'text/plain; charset=UTF-8'
});
res.end('Hello world!');
});
// Запускаємо web-сервер
server.listen(1991, "127.0.0.1", function () {
console.log('Сервер запущено за адресою http://127.0.0.1:1991/');
});
Версії[ред. | ред. код]
| Випуск | Кодове ім'я | Дата випуску | Статус LTS | Активний запуск LTS | Початок технічного обслуговування | Кінець обслуговування |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 8.x | Carbon[24] | 2017-05-30 | Технічне обслуговування | 2017-10-31 | 2019-01-01[25] | 2019-12-31 |
| 9.x | 2017-10-01 | Немає LTS | N/A | 2018-06-30 | ||
| 10.x | Dubnium[24] | 2018-04-24 | Технічне обслуговування | 2018-10-30 | 2020-04-01 | 2021-04-01 |
| 11.x | 2018-10-23 | Немає LTS | N/A | 2019-06-30 | ||
| 12.x | Erbium[24] | 2019-04-23 | Активна | 2019-10-22 | 2021-04-01 | 2022-04-01 |
| 13.x | 2019-10-22 | Немає LTS | N/A | Червень 2020 | ||
| 14.x | Квітень 2020 | Очікує | Жовтень 2020 | Квітень 2022 | Квітень 2023 | |
Модулі[ред. | ред. код]
Стандартна поставка node.js включає в себе кількадесят модулів, у яких реалізовані типові операції для взаємодії з операційною системою, файловою системою, мережею і протоколами, утиліти для обробки даних.
Крім того є доступними безліч модулів від незалежних розробників, програмісти можуть отримати їх з відкритих репозиторіїв і використовувати у своїх проектах.
FileSystem[ред. | ред. код]
Одним з широко використовуваних стандартних модулів є FileSystem[26], який є вбудованим та містить операції роботи з файлами.
const fs = require("fs");
fs.readFile("test.txt", function(err, data) {
if (err) throw err;
console.log(data);
});
Цей код виведе текст з файла test.txt, що знаходиться в тій же теці де й сам js-скрипт. Проте результат буде повернутий в бінарному, не читабельному вигляді. Для цього потрібно виконати перетворення об'єкту data з бінарного типу на текстовий:
const fs = require("fs");
fs.readFile("test.txt",function(err,data) {
if (err) throw err;
data = String(data); // перетворення типів
console.log(data);
});
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ node-v0.x-archive on GitHub. Архів оригіналу за 28 квітня 2015. Процитовано 2 August 2014.
- ↑ Node.js 14 ChangeLog. Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 16 серпня 2020 — через GitHub.
- ↑ https://github.com/nodejs/node/blob/master/LICENSE
- ↑ About Node.js, and why you should add Node.js to your skill set?. Training.com. Training.com. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 23 жовтня 2016.
- ↑ Netscape opens intranet attack. CNET (англ.). Архів оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 20 квітня 2017.
- ↑ Ryan Dahl (9 листопада 2010). Joyent and Node. Google Groups. Архів оригіналу за 31 травня 2019. Процитовано 5 лютого 2015.
- ↑ PHP 7 vs Node.js? They Can Be Partners, Not Competitors For a Developer!. Архів оригіналу за 23 лютого 2017. Процитовано 21 December 2016.
- ↑ Sams Teach Yourself Node.js in 24 Hours [Архівовано 23 березня 2017 у Wayback Machine.], Sams Publishing, 05-Sep-2012
- ↑ Ryan Dahl at JSConf EU 2009. Архів оригіналу за 14 травня 2017. Процитовано 11 вересня 2019.
- ↑ Ryan Dahl at JSConf EU 2009 Video. Архів оригіналу за 15 травня 2017. Процитовано 11 вересня 2019.
- ↑ а б Professional Node.js: Building JavaScript Based Scalable Software [Архівовано 24 березня 2017 у Wayback Machine.], John Wiley & Sons, 01-Oct-2012
- ↑ Earliest releases of npm. GitHub. Архів оригіналу за 1 березня 2017. Процитовано 27 липня 2016.
- ↑ Porting Node to Windows With Microsoft's Help. Архів оригіналу за 14 липня 2017. Процитовано 17 April 2016.
- ↑ Dahl, Ryan. New gatekeeper. Архів оригіналу за 31 травня 2019. Процитовано 26 жовтня 2013.
- ↑ Schlueter, Isaac (15 січня 2014). The Next Phase of Node.js. Архів оригіналу за 14 липня 2017. Процитовано 21 січня 2014.
- ↑ Krill, Paul (Dec 4, 2014). Why io.js Decided to Fork Node.js. JavaWorld. Архів оригіналу за 30 червня 2017. Процитовано Dec 15, 2014.
- ↑ Q&A: Why io.js decided to fork Node.js [Архівовано 6 листопада 2018 у Wayback Machine.], InfoWorld Tech Watch
- ↑ Ben Noordhuis (Nov 12, 2014). Issue 3692: function suddenly becomes undefined. V8 JavaScript Engine Issues. Архів оригіналу за 1 листопада 2015. Процитовано 2 February 2015.
- ↑ Mikeal, Rogers (28 січня 2015). State of io.js. Архів оригіналу за 30 серпня 2015. Процитовано 2 February 2015.
- ↑ Node.js Foundation Advances Community Collaboration, Announces New Members and Ratified Technical Governance. Архів оригіналу за 24 June 2015. Процитовано 4 липня 2015.
- ↑ Node.js Foundation Combines Node.js and io.js Into Single Codebase in New Release. Архів оригіналу за 7 січня 2017. Процитовано 28 січня 2016.
- ↑ io.js and Node.js merge. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 27 June 2015.
- ↑ Io.js, JavaScript I/O [Архівовано 4 жовтня 2016 у Wayback Machine.], «io.js has merged with the Node.js project again. There won't be any further io.js releases. All of the features in io.js are available in Node.js v4 and above.»
- ↑ а б в nodejs/Release. GitHub (англ.). Процитовано 3 травня 2018.
- ↑ Node 8 reschedule. Процитовано 22 January 2019.
- ↑ Модуль FileSystem. Архів оригіналу за 21 листопада 2018. Процитовано 18 травня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт [Архівовано 10 липня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Код на ресурсі GitHub [Архівовано 23 червня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Офіційна документація [Архівовано 19 січня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Переклад документації [Архівовано 19 травня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
| |||||||||||||||||||
